• <

Юрисдикція та вимоги про компенсацію морякам

23.06.2022 09:05
Strona główna Prawo Morskie, Finanse Morskie, Ekonomia Morska Юрисдикція та вимоги про компенсацію морякам

Partnerzy portalu

Юрисдикція та вимоги про компенсацію морякам - GospodarkaMorska.pl

Ключовим елементом, що супроводжує процес висування вимог про компенсацію морякам, є визначення відповідного правового порядку, положення якого будуть застосовуватися в конкретному та індивідуальному випадку. Практика морської галузі вказує на те, що польське законодавство буде застосовуватися лише у кількох випадках. Це не означає, що вимоги моряками компенсації за нещасний випадок на виробництві неможливі або безглузді. Безсумнівно, кожна справа про компенсацію моряку вимагатиме надзвичайно ретельного та індивідуального підходу до справи.

Застосовне право і юрисдикція

Однією з характерних ознак сучасної морської галузі є множинність суб'єктів, які беруть участь у процесі перевезення вантажів або виконання інших видів послуг, пов'язаних з експлуатацією морських суден. Це може призвести до виняткової складності правового статусу наступних справ, напр. внаслідок нещасного випадку на виробництві, від якого постраждав моряк.

Слід зазначити, що окрім суб’єкта, який формально є роботодавцем моряка (англ. employer), також судновласник може брати активну участь у справі, але це можуть бути абсолютно різні суб’єкти, які часто базуються в інших країнах. Крім того, процес розгляду претензій, як правило, відбувається за участю спеціалізованих морських страховиків – т. зв. P&I клубів, що також можуть бути розташовані в третій країні. У ході процедури відшкодування ці страховики часто використовують посередників – кореспондентів P&I клубів, які не пов’язані з ними капіталом чи організаційно. Якщо додати до цього, що польського кормового прапора фактично не існує, більшість кораблів внесені до реєстрів країн дешевих/зручних кормових прапорів – не пов’язаних з країною походження судновласника, а нещасний випадок міг статися в територіальних водах або в порту іншої країни, ніж вищезгадані, то не дивно, що позиція моряка по відношенню до процвітаючого морського підприємства здається не дуже сильною і, перш за все, досить складною.

Це показує необхідність розрізняти два поняття, тобто застосовне право та юрисдикцію суду. Використовуючи далекосяжне спрощення, можна зазначити, що визначення застосовного права дозволяє відповісти на питання: «правові положення якої країни будуть застосовані в тому чи іншому випадку?». Водночас, визначення юрисдикції дозволяє визначити, які державні суди/органи державної влади у разі потреби вирішуватимуть спір між сторонами.

На практиці (не тільки у сфері морської справи, а й в інших випадках, в яких є «транскордонний» елемент) бувають ситуації, коли справу буде вирішувати суд із застосуванням законодавства третьої країни. Таке рішення передбачене і в польському законодавстві. Відповідно до ст. 51a Закону від 27 липня 2001 року, Закону про систему загальних судів, суд визначає та застосовує відповідне іноземне законодавство за законом. Проблему очевидної відмінності окремих правопорядків вирішило положення, згідно з яким суд може вимагати від Міністра юстиції надати текст цього закону та роз’яснити іноземну судову практику. Крім того, для визначення змісту іноземного права чи іноземної судової практики суд також забезпечений можливістю отримання висновків експертів. Подібні за своєю суттю рішення зустрічаються також у багатьох інших правопорядках. Наведене вище призводить до досить цікавої ситуації, коли польський суд може виносити рішення, напр., на основі німецького законодавства.

Фактори, що мають значення для визначення застосовного права та юрисдикції

Питання, порушені в попередніх параграфах, часто не дуже зрозумілі для моряків і їм не приділяється належної уваги. Ситуації, коли фахівці, які працюють на морі, аналізують зміст трудового договору моряка з точки зору чинного законодавства та його наслідки ще до підписання договору, все ще вкрай рідкі.

Вищезазначене не дивно, особливо з огляду на те, що в багатьох випадках єдиною особою, з якою моряк підтримує поточний контакт та постійні зв’язки, є агент – посередник, що направляє його на роботу до іноземного роботодавця. Більше того, у ситуації, коли сталася подія, що призвела до погіршення стану здоров’я, моряки часто впевнені, що агент (посередник) може нести відповідальність за збитки. З огляду на збільшення кількості брокерів, що працюють на морському ринку зайнятості, стандартною є ситуація, коли моряк користується послугами польських агентів, з якими він укладає (до підписання відповідного трудового договору моряка) відповідну брокерську угоду. Усе це може призвести до помилкового висновку моряка, що не лише вимоги мають бути спрямовані проти посередника, але й захист своїх прав можна вимагати у польських судах.

Ситуація ускладняється ще й тим, що деякі «польські» судновласники, підписуючи контракти з моряком, формально діють лише як посередник («as an agent only»), фактично створюючи трудові відносини між моряком та дочірніми компаніями, розташованими за межами території Республіки Польща.

Як було наголошено раніше, ситуації, коли вимоги про компенсацію морякам можна ефективно розглядати у системі польського правосуддя, зараз рідкісні. Посилаючись на проблематику юрисдикції у польському суді, зазначається, що відповідно до ст. 1103 Закону від 17 листопада 1964 року Цивільно-процесуального кодексу (далі: «ЦПК»), правило полягає в тому, що справи, що розглядаються в суді, належать до національної юрисдикції, якщо відповідач постійно проживає або перебуває або має місцезнаходження в Республіці Польща. Спеціальні рішення передбачені ст. 11034 ЦПК щодо питань, пов’язаних із трудовими відносинами, вказуючи, що питання, пов’язані з трудовим законодавством, у яких працівник є позивачем, підпадають під національну юрисдикцію також тоді, коли робота зазвичай виконується, мала чи повинна була виконуватися в Польщі. Як легко помітити, це положення найчастіше не буде достатньою підставою для визначення юрисдикції національних судів у справах про компенсацію морякам.

Більше того, навіть якщо моряк усвідомлює, що застосовуватимуться лише положення іноземного законодавства, він часто апріорі припускає, що до нього застосовуватиметься закон про кормовий прапор судна. Не виключаючи такої можливості (яку слід перевіряти щоразу), слід зазначити, що в цьому випадку жодним чином не можна говорити про чинну норму. На практиці трудові договори моряків чи колективні трудові договори чи умови працевлаштування, що є додатком до договору, все частіше містять положення, що безпосередньо вказують на вибір застосовного права (так звана договірна юрисдикція). У такій ситуації кормовий прапор судна або навіть місце роботодавця/судновласника відходять на другий план.

Наслідки вибору застосовного права

Як ми вже зазначали, факт вибору застосовного права це, простіше кажучи, те саме, що й необхідність використання положень цього права при розгляді пред'явлення вимог. Керуючись досвідом, можна припустити, що найбільш важким наслідком такого стану речей є необхідність вжити заходів у справі до закінчення її, т. зв. строку давності. Інакше отримання моряком компенсації чи відшкодування завданої шкоди може бути не настільки ускладненим, а навіть повністю виключеним.

Результатом помилкового припущення щодо чинності польських положень може бути настільки ж помилкове припущення, що будуть застосовуватися строки давності, зазначені в національних положеннях матеріального права, напр., ст. 4421 Закону від 23 квітня 1964 р. Цивільного кодексу, який в § 3 вказує, що у разі заподіяння шкоди особі (в результаті делікту) строк давності не може закінчитися раніше ніж через три роки з дня, коли постраждалий дізнався про шкоду та особу, зобов’язану її усунути.

Терміни давності для вимог в окремих правопорядках іноді значно відрізняються один від одного і можуть бути значно коротшими, ніж у випадку польського законодавства. Тому це слід мати на увазі, плануючи порушення справи, і не зволікати з вжиттям перших і необхідних дій, які можуть перервати строк давності, що спливає, і таким чином захистити інтереси моряка на пізнішій стадії справи.

Застосовне право та практична можливість вимагати відшкодування збитків

Беручи до уваги залежності та фактори, що впливають на вибір застосовного права, зазначені в попередніх абзацах, може здатися розумним поставити таке запитання: чи має значення з точки зору моряка чи його сім’ї, яке конкретне право виявиться застосовним до його/її відповідних вимог? Крім того, чи суттєво вплине вибір саме цієї, а не іншої юрисдикції судів на кінцевий результат усієї процедури відшкодування?

Відповіді на такі запитання щоразу залежатимуть від сукупності фактичних обставин, які становлять стан справи, оскільки кожна ситуація, кожен контракт моряка потребує індивідуальної оцінки з точки зору конкретних можливостей у справі. Окремі правові інститути, що мають відношення до ходу процедури та її кінцевого результату, можуть регулюватися абсолютно по-різному в правових системах країн континентальної Європи (напр., Німеччини чи Королівства Нідерландів), і по-різному в скандинавських країнах або в Великобританії та її залежних територіях, де існує зовсім інша правова система - common law. Очевидно, що наведені вище приклади стосуються лише європейського законодавства, якби цього було недостатньо, то все частіше спори моряків та їх іноземних роботодавців підпадають під дію законодавства Сінгапуру, США або країн із дуже специфічним і складним правопорядком, напр., Нігерії.

При аналізі можливостей пред’явлення вимог про відшкодування збитків відповідно до конкретного чинного законодавства необхідно визначити обсяг потенційних вимог, а також загальне визначення подій чи ризиків, за які нестиме відповідальність судновласник/роботодавець або його страховик.

Тільки як приклад слід зазначити, що у випадку систем типу common law особливо важливо довести, що роботодавець вчинив т. зв. делікт (відповідальність за заборонену дію - англ. tort liability).

Як випливає з викладеного, з точки зору працівника (моряка) та його сім’ї, дуже важливо визначити застосовне право, на підставі якого можна буде пред’явити відповідні компенсаційні вимоги. Питання, про яке йде мова, є основою кожного аналізу та ключовим елементом оцінки правомірності пред’явлення вимог роботодавцю чи іншим відповідальним особам.

Підсумок

Як зазначено в цій публікації, правилом у морській галузі, і зокрема в контексті найму моряка, є відсутність застосовності польського права та відсутність юрисдикції польських судів. Ключ до визначення правильного способу отримання компенсації, серед іншого, з приводу нещасного випадку на виробництві – це точне визначення закони якої країни будуть застосовуватися, а отже, визначення застосовного права. Лише в результаті вищевикладеного стає можливим визначити можливості у справі, вказати правила відповідальності роботодавця, права моряка, а отже, вибрати правильну стратегію захисту інтересів моряка або його сім’ї.

Питання, про які йде мова, повинні кожного разу підлягати детальному та індивідуальному аналізу, оскільки, як зазначено в попередніх абзацах, не існує єдиної моделі чи принципу, згідно з яким повинні розглядатися вимоги щодо компенсації морякам. Вся процедура завжди залежить від конкретного переліку осіб, які беруть участь у справі, а також від відповідних договірних положень, що формують зміст правовідносин між моряком та особою, яка його найняла.


Ознайомтеся з нашою пропозицією обслуговування моряків

Матеуш Ромович
Юрисконсульт – автор численних публікацій, з багаторічним досвідом надання юридичних послуг фізичним особам та суб’єктам господарювання, який спеціалізується зокрема на комплексному юридичному обслуговуванні моряків.
www.mateusz-romowicz.pl

Partnerzy portalu

legal_marine_390x100_gif_2020

Dziękujemy za wysłane grafiki.